Релігійна громада євангельських християн «Церква Голгофи» – самостійна християнська церква, започаткована 1992 р. в м. Києві. Наша мета – пізнавати Бога через молитву, дослідження Біблії та духовне спілкування, а також духовно зростати, беручи приклад з Ісуса Христа, проявляти любов до ближніх. Ми раді вітати кожного, незалежно від соціального статусу, адже «Бог полюбив увесь світ, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ів.3:16), доброзичливо ставимося до братів і сестер у Христі Ісусі з інших християнських церков і деномінацій, відкриті до співпраці в поширенні Євангелії. Наше прагнення просте – доносити до людей Біблію і щиру віру в Господа і Спасителя Ісуса Христа.
Пастор Джордж
Напочатку 1990-х рр. в Україні виникла величезна потреба повернутися до християнства. Коли двері для проповіді Євангелії нарешті відчинилися, бракувало служителів, які могли б донести Слово Боже.
Новина про те, що люди в Україні прагнуть повернутися до віри в Господа Ісуса Христа, до Слова Божого, зачепила серце пастора Джорджа Маркі за живе. Після недовготривалих роздумів він відгукнувся на Божий поклик і наважився залишити свій край (штат Індіана), а 1992 р. разом із дружиною Памелою та вісьмома дітьми (Джорджем, Реней, Робін, Рондою, Девідом, Мелані, Джоном і Ереном) приїхав на Україну.
У сім’ї Маркі з’явилася й дев’ята дитина – українська дівчинка Христина, від якої відмовилися рідні батьки. За прогнозами лікарів, вона мала померти через захворювання серця. Це не змогло не вразити одну з дочок Маркі, Ронду, яка в той час регулярно відвідувала знедолених діток, допомагала медсестрам доглядати за немовлятами. Доклавши неймовірних зусиль, життя Христини вдалося врятувати після низки операцій на серці. Дівчинку так полюбили, що одностайно вирішили прийняти в свою сім’ю. Згодом маленьку Христинку вдочерили.
Пастор Джордж зумів не тільки проповідями, а й власним життєвим прикладом показати Христову любов і силу Євангелії. Доброта, турбота про інших, радість, свобода і щира віра в Ісуса – з такими рисами завжди асоціювався характер Джорджа.
Чимало українців, побачивши правдиве християнство, відгукнулися на заклик повірити в Господа. Так у м. Києві утворилася релігійна громада євангельських християн «Церква Голгофи», що успішно й самостійно функціонує досі.
Присвятивши Україні понад 15 років життя, Джордж і Памела Маркі понесли вогонь християнської віри далі – в Киргистан. У лютому 2007 р., раптово захворівши, у віці 65 років, пастор Джордж пішов до Господа, назавжди подавши приклад непідробної віри.
Розвиток служіння
«І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.» (Рим. 8:28). Перші недільні служіння відбувалися в приміщенні Консер¬ваторії, згодом доводилося кілька разів переїжджати з одного місця на інше – кінотеатр «Загреб», «тарілка» на Либідській, кінотеатр «Київ», «Золоті ворота», БК «Хімволокно». Пастор Джордж жартував: «Ми – церква на колесах». Прославлення вела спочатку Памела Маркі, хоч знала всього три-чотири пісні російською, і щонеділі співала одне й те саме. Вагому роль на початку духовного зросту Церкви відіграв і Джон Чубик, який започаткував незабутні вечори в «Школі служіння». Господь поблагословив нашу церкву й музикантами. З приємністю згадуються часи, коли в групі прославлення грали Віталій Напольський, Леонід Каневський, записали альбоми прославлення Олесь Дмитренко і В’ячеслав Москаленко, нову хвилю принесли Юлія Дмитренко (нині – Шутенко) і гурт «Кроки», Владислав Бондарков, Наталя Броннікова (тепер – Слободянюк) і «Золоті струни». Церква росла, мов на дріжджах, радіючи й даруючи радість на вивченнях Біблії й молитовних – на Теремках, Виноградарі, Троєщині, під час концертів, фестивалів тощо.
«Приймете силу…»
«Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…» (Дії 1:8а). Саме це й сталося з нами восени 1999 р. на конференції в Пущі-Водиці. То були хвилини глибокого усвідомлення власної гріховності й водночас величезної благодаті та любові Господа, бажання виконувати Божу волю. Зі слізьми каяття прийшла велика радість, любов переповнила кожного, хто перебував на тому місці. Бог змінив нас, зцілив серця, наповнив життя повнотою Духа, багатьох покликав на служіння. То була доленосна мить для Церкви Голгофи.
Ми не перестаємо шукати Божого лиця й молимося за духовне пробудження в Україні, яке неможливо створити без надприродної сили Святого Духа. Переповнити Святим Духом може тільки Господь, тільки Він може наповнити людей спрагою за Ісусом. Нині ми очікуємо подальшої роботи Отця Небесного в наших серцях, Церкві й країні.
Нові церкви
«…і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.» (Дії 1:8б)
Плід переповнення Духом Святим – це служіння людям. Нові церкви, завдяки місіонерам, розпочалися в різних містах України: у Кагарлику (Вейн Щек з командою, 1996-97 рр.), Прилуках (Пол і Тері Сайзмор з командою, Родіон Ігнатенко, 2000), Дніпропетровську (Майк та Мішель Прат, Даяна Фолк, Аня Дембицька, 2000), Полтаві (Дон та Марта Патен, Слава та Маріанна Бондаркові, Таня Галушко, 2001), Ніжині (Пол та Гретчен Фориньє), Запоріжжі (Джон та Керен Чубик, Люда Пономаренко, 2002), Харкові (Стівен та Ванеса Памерой з командою, 2002), Бородянці (Олексій та Юлія Сатенки, Іра Захарова, Аня Шевченко, 2003), Світловодську (Бенджамін та Олена Морісон), Сімферополі (Рік та Оля Ворден), Тернополі (Джорж та Шерен Маркі, 2007) та ін.
Проте є ще багато міст, в яких Господь хоче діяти через нас. Тож нехай здійсниться досконала воля Божа!





